Як простягнуті руки милосердя змінили життя трьох людей

Проєкт: Надання багатогалузевої гуманітарної допомоги населенню, постраждалому від конфлікту в Україні (2023-2024).

Благодійний фонд «Руки милості» вже 10 років допомагає тим, хто потрапив у біду: постраждалим від війни та лих, людям з інвалідністю, багатодітним сім’ям. Сумісними зусиллями з міжнародною організацією World Vision за фінансового сприяння USAID’s Bureau for Humanitarian Assistance (BHA) та Acted допомогли тисячам людей!

Історія Ангеліни Тельманівни

Ангеліна Кочоєва з чоловіком переїхала до Слов’янська з Вірменії ще у 80-х роках. Власними руками збудували будинок. Та війна на Донбасі 2014-го та повномасштабна у 2022-му році все зруйнувала. Діти роз’їхалися по світу, син зараз живе у Білій Церкві, одна донька в Києві, інша в Німеччині. Хвороби «з’їдали» усю скромну пенсію, довелося запозичатися. «Ми потребували допомоги, – каже Ангеліна. – У нас дуже хворий син, а чоловікові потрібна була операція. Ці кошти стали для нас справжнім порятунком».

Розповідь Ольги Феліксівни

61-річна Ольга Феліксівна Чернявина зі Слов’янська разом з чоловіком, молодшою 11-річною донькою у 2022 році тимчасово переїхали до Черкас через війну. Та невдовзі повернулися додому.

«Ми з сім’єю довго думали, чи безпечно залишатися у Слов’янську? Чи не краще жити у Черкасах? Я дізналась про допомогу фонду «Руки Милості» в січні чи лютому 2023 року. Особливої надії на отримання не було, адже зараз всім складно. Я дуже зраділа, коли нам погодили допомогу! З переїздами у нас виникли фінансові труднощі за комунальні послуги, треба ж платити за орендоване житло, й за власне. Рекламне агентство, в якому працювали, постраждало через кризу. Завдяки фонду ми змогли сплатити борги за газ, опалення та світло. Господь подарував такий гарний «подарунок» у важкий час! Дякуємо фонду», — каже пані Ольга.

Історія 50-річної Олени Сергіївни з Бахмута, яка зараз мешкає у Слов’янську

Мама та донька Олени Очкий лишилися в Ірпені, а батько нещодавно помер… Коли почалася війна, у жінки буквально з-під ніг забрали не лише будинок, але й увесь світ. Несподівано для Ірини прийшла звістка — відібрали на отримання грошової допомоги від наших благодійників. Ці кошти стали порятунком — змогла придбати необхідні речі, ліки, допомогти рідним, а також гідно поховати батька…

Жінка вдячна Богові та усім, хто жертовно долучився, за цю підтримку, коли «нема куди подітися».

Це лише три долі зі сотень людей! Ми й надалі готові подати руку допомоги кожному, хто через війну чи хвороби потрапив у біду.

Бо сила фонду — в небайдужих серцях. Дякуємо, що ви з нами!