Історії волонтера: «Руки Милості» допомагає тим, хто потребує

Проєкт: Підвищення стійкості і захист продовольчої безпеки внутрішньо переміщених осіб на сході України

Анастасія Леонідівна, волонтерка благодійного фонду «Руки Милості» з міста Запоріжжя, поділилася зворушливими історіями жінок, які звернулися до фонду по допомогу.

Одна з них, 62-річна жінка, розповіла свою трагічну історію під час реєстрації. Протягом року вона втратила чоловіка та сина, на власні очі побачивши їхню загибель. Біль від цієї втрати досі не вщухає, а жінка відчуває страх і розгубленість. До того ж вона родом із Запорізької області, де її будинок було зруйновано під час обстрілів. Залишившись без домівки та близьких, жінка не знала, як жити далі.

Розповідаючи про своє горе, вона не могла стримати сліз. Анастасія, зворушена історією жінки, зупинила оформлення документів і розділила з нею біль втрати, плачучи разом із нею. «Неможливо було стримувати емоції, коли бачиш таке горе. Ми намагалися її підтримати, говорили про надію та віру в Бога, який може дати втіху», — згадує волонтерка.

Жінка щиро подякувала фонду за допомогу та підтримку. Завдяки цьому вона відчула, що не самотня у своєму горі, і що є люди, готові про неї піклуватися.

Анастасія розповіла ще одну історію про 25-річну жінку, яка прийшла на продуктову допомогу з двома маленькими дітьми віком до трьох років. Жінка була дуже замкнена і неохоче відповідала на запитання волонтерів. Коли її запитали, чи хтось із рідних загинув або був поранений під час обстрілів, вона ствердно відповіла і не змогла стримати сліз. Виявилося, що пів року тому жінка разом із чоловіком та дітьми переїхала до Запоріжжя, шукаючи порятунку від постійних обстрілів у своєму місті.

Проте чоловік час від часу повертався до їхнього дому, аби перевірити стан помешкання. Під час одного з таких візитів почався черговий обстріл, і чоловіка було вбито уламками снаряда. Будинок також зруйнували. Молода жінка залишилася сама з двома маленькими дітьми на руках. «Вона надала нам документи, що підтверджували загибель її чоловіка внаслідок численних уламкових поранень. Було очевидно, що ця трагедія глибоко вразила жінку, і вона досі переживає біль втрати, намагаючись триматися заради дітей», — ділиться спостереженнями Анастасія.

Ці історії підкреслюють, наскільки важливою є не лише матеріальна допомога, але й моральна підтримка для людей, які втратили близьких через війну. Волонтери часто стають тими, хто вислуховує та співпереживає, допомагаючи постраждалим пережити найскладніші моменти їхнього життя. Анастасія зазначає, що хоча головний офіс фонду знаходиться в Чернівцях, «Руки Милості» допомагають людям по всій Україні.

Ми щиро вдячні нашим партнерам, зокрема міжнародній організації World Vision та GIRO 555, за підтримку та співпрацю. Завдяки нашим спільним зусиллям ми маємо змогу допомагати ще більшій кількості людей, які опинилися у скрутних обставинах через війну. Разом ми робимо важливу справу — даруємо надію та підтримку тим, хто цього потребує найбільше.

Слова вдячності від людей, яким фонд допоміг, є найкращим підтвердженням того, що робота волонтерів і благодійників справді змінює життя на краще.